Відвідала заняття у ДНЗ №7 м. Луцьк, у якому діти вивчають англійську за методом асоціативних символів. 

Попередньо була песимістично настроєна, проте з перших хвилин заняття була повністю поглинута процесом та враженнями - цей метод ДІЙСНО працює! Мало того - працює ДОБРЕ!  

Коротко про метод: 

Метод АС – це ігровий метод, це мова рухів, жестів, міміки, це мова нашого тіла. У цьому і полягає основна його перевага над традиційними формами викладання. Навчання, основане на грі та фантазії, зовсім не обтяжує дитину, так як домінуючим у цьому віці є образне мислення. Це означає, що дитина відпочиває. Вона без утоми переосмислює велику кількість інформації. Отже, дитина вчиться, граючись.

    МАС розвиває образне мислення дитини, дає можливість складний навчальний матеріал перетворити в простий, а самий нудний зробити цікавим.

    Метод асоціативних символів – це метод «живого» викладання, в основу якого закладений природний спосіб засвоєння лексики через «життєвий досвід», без зазубрювання лексичного матеріалу.

    Даний метод надзвичайно полегшує роботу вчителя, адже з’являється можливість максимально зменшити використання постійно зростаючого об’єму наочності, так як абсолютно весь лексичний матеріал зображається за допомогою рухів, жестів, міміки. Дітям все зрозуміло, тому що мова й рухи переплітаються. Вони «проживають», а не «відбувають» навчання. Вчитель же має змогу забезпечити часте і регулярне повторення, зосереджуючи, в основному, увагу на тому, щоб дітям подобалися уроки іноземної мови. В учителя з’являється унікальна можливість створити в класі невимушену атмосферу, в якій учні не відчувають, що підсвідомо засвоюють величезні масиви лінгвістичного матеріалу, забезпечуючи при цьому свідоме його вивчення.

 Навчати іноземній, активно використовуючи мову жестів, рухів, міміки, на перший погляд, і навчанням назвати тяжко. Веселе, захоплююче і корисне заняття! Отримуючи різноманітні сенсорні враження, вихованці вчаться зосереджуватись. У них розвивається увага. Даний процес – справжня гра.

Мова символів, жестів – поняття відносно гнучке. Це – наша уява, фантазія. Кожен педагог, при бажанні, по-своєму створює образ того чи іншого предмету, стану або дії. Головне, щоб діти розуміли учителя, а він їх. У процесі роботи вони можуть імпровізувати, вносити свої зміни та доповнення у розробку символів. Школярі, як правило, із захопленням беруть участь у цьому процесі, адже матеріал викладається в цікавій, ігровій формі. Діалог «вчитель-дитина» проходить на рівні відомих для обох сторін образів-символів, зв’язаних між собою за попередньою домовленістю. При цьому налагоджується творча співпраця між наставником і вихованцем. Її можна назвати партнерством, яке повністю знімає бар'єр непорозуміння між учителем та учнями на всіх наступних етапах навчання. Педагог з легкістю, а учні, абсолютно не докладаючи ніяких зусиль, будуть розуміти один одного, не використовуючи пояснень рідною мовою.